Король королеву з палацу украв, У клітку плоті запер. Моря наші - чудом і хвилями будем Блукати ми тепер. Йо-хо, нумо разом Вгору прапори! Гей-го, пане-брате, Жий сто літ, не вмри!
Нарешті ми з Наталеюзавершили переклад "Останнього бажання".
Все, що не сказано в перекладі, сказано в післямові, а я просто хочу сказати, що всіх люблю :)
Скачувати і читати можна тут: http://divczata.org/knyzka/asapkovskii-ostanne-bazhannya.html І перекладений мною шматочок для заманухи :) Люблю його.
ГОЛОС РОЗУМУ 4
— Поговори зі мною, Йолю.
Мені потрібна ця розмова. Кажуть, мовчання — золото. Можливо. Не знаю, чи аж таке воно коштовне. Але має свою ціну. За нього треба платити.
Тобі простіше, так, не сперечайся. Ти мовчиш із власної волі, ти зробила мовчання жертвою для своєї богині. Я не вірю ні в Мелітеле, ні в існування інших богів, але ціную твій вибір, твою жертву, ціную і поважаю те, у що ти віриш. Бо твоя віра і відданість, ціна мовчання, яку ти платиш, робить тебе кращою, ціннішою істотою. Принаймні може тебе такою зробити. А моє безвір’я не може нічого. Безсиле воно.
Царь-победитель смерти и мук ада Восстал из бездны могильного смрада. Народ неверный в страхе и тревоге: Чудо Ионы, Аллилуйя! Стража смешалась, твердь дрожит земная, Ангел Господень женщин утешает: Пуст гроб, глядите, отодвинут камень, Бог жив, он с нами, Аллилуйя! Своим, о Христе, славным воскресеньем Нам укажи путь к вечному спасенью. Чтобы, как сам Ты после смерти крестной, И мы воскресли, Аллилуйя!